Навкруги вода: Підсумки Олімпійської плавальної програми

У неділю на Олімпійських іграх завершилася боротьба в другому за кількістю медалей, що розігруються, і першому за зацікавленням у перший тиждень змагань видові спорту - плаванні. uaSport.net підводить підсумки плавальної програми Олімпіади-2008.

За 8 днів змагань було розіграно 32 комплекти нагород. Ці вісім днів плавальної програми запам'ятаються надовго всім аматорам цього виду спорту: комусь вісьмома золотими медалями Майкла Фелпса, комусь неймовірною поразкою сербського плавця Мілорада Кавича, який програв Фелпсу 1 соту секунди, або практично такою ж поразкою легенди плавання, 41-літньої Дари Торрес.

Шанувальники російської збірної пригадають фантастичне срібло в естафеті, а хтось - чудового угорського плавця Ласло Чеха, який був конкурентом Майклу Фелпсу на 3 з 8 його чемпіонських дистанціях, але здолати не зміг жодного разу.

Для нас плавальна Олімпіада 2008 року - це фантастичний фініш 32- літнього американця Джейсона Лезака в естафеті 4 по 100 метрів вільним стилем. Лезак відіграв на останніх 50 метрах цілу секунду в лідера спринтерського плавання француза Алена Бернара. До речі, у цьому запливі побито відразу 6 світових.

Reuters
Сергій Бреус на Олімпіаді зумів відчути, що таке перемога

Природно, хтось згадає й реванш Алена Бернара на королівській дистанції 100 метрів вільним стилем і поразку на ній людини, яка повторила рекорд Олександра Попова й Джонні Вайсмюллера - голландця Пітера ван Хугенбанда...

Але в цій статті хотілося б підбити підсумок виступу української плавальної команди на Олімпійських іграх. Нашу країну на цій Олімпіаді представляли 23 спортсмена, на старт виходили 22, з них в індивідуальних запливах - 20.

Виступ української команди на Олімпійських іграх можна визнати успішним, адже нашим хлопцям вдалося посісти почесне 22- е місце за кількістю здобутих у басейні медалей.

АР
На Олімпіаді чоловіки не пливуть 50 метрів брасом

Цей успіх українські плавці розділили з багатьма іншими країнами, відставши всього на одну бронзову медаль від справжніх плавальних асів, таких як Данія або Канада, і трохи більше від грандів світового плавання - Зімбабве, Південної Кореї й Тунісу.

Локомотивом цього тріумфального виступу стала наша чоловіча збірна, адже саме вона делегувала у фінал Ігоря Борисика (100 метрів брас) і Андрія Сердінова (100 метрів батерфляй), які в завзятій боротьбі посіли у своїх фінальних запливах сьомі місця.

Ще троє наших плавців Олег Лисогор, Сергій Адвена й Сергій Бреус, а також Ігор Борисик на іншій дистанції пробивалися в півфінали, однак доплисти до фіналу вже не зуміли. Інші шість наших плавців пробитися в півфінальні запливи не зуміли.

Reuters
Ностальгія за золотом

Трохи гірше виступила українська жіноча плавальна команда, адже ні одна з 12 заявлених на Олімпійські ігри спортсменок не зуміла пробитися навіть у півфінал. Однак, з огляду на молодий вік усіх наших учасниць, крім Яни Клочкової, яка не стартувала, то й такий виступ можна визнати безсумнівним успіхом, адже був закладений хороший наріжний камінь у фундамент тієї команди, що розбудовується в Україні для тріумфального виступу на Олімпійських Іграх 2012 року в Лондоні.

Окремо варто продякувати нашим естафетним командам, адже 6 місце у своєму попередньому запливі в жіночій естафеті 4 по 100 метрів вільним стилем і 7 місце чоловічої збірної в комплексній естафеті не можуть не змусити нас пишатися цими фантастичними збірними.

АР
Ігор Борисик - немає претензій

Трохи гірше в комбінованій естафеті виступили ослаблені відсутністю Яни Клочкової наші дівчата. Вони приплили восьмими, але мінімальне відставання - усього 4 секунди від  італійок, які фінішували сьмоими, змушує нас із нетерпінням і неприхованим оптимізмом очікувати наступних Олімпійських ігор.

А тепер, якщо говорити серйозно, хочеться сказати спасибі нашим фіналістам - Ігорю Борисику й, звичайно ж, Андрію Сердінову, який випереджав після перших 50 метрів дистанції самого Майкла Фелпса.

Кореспондент
До міністра теж є питання

Варто подякувати й Олегові Лисогору, який дуже багато зробив для українського плавання, і не провина Лисогора, що на Іграх відсутня його коронна дистанція 50 метрів брасом.

Окрема дяка Яні Клочковій, адже нею буде пишатися ще не одне покоління українців, вона схоже, коли побачила стан справ у жіночій українській збірній і результати, які ця збірна демонструвала, просто відмовилася виходити на старт комбінованої естафети. Варто сказати спасибі срібному призерові Афін Денисові Силантьєву.

Щодо інших людей виникає одне питання: НАВІЩО ВОНИ БУЛИ ТУТ? Адже нам завжди здавалося, що ми не прагнемо жити за принципом "Головне не перемога, а участь". І чомусь немає бажання більше чути, що всі хлопці молоді та їхній час настане через чотири роки, адже це звучало й у 1996, і 2000, і 2004 роках, однак щось цих хлопців на цій Олімпіаді помітно не було, і, схоже, на наступній Олімпіаді про нинішніх олімпійців, крім, мабуть, Ганни Хлистунової і, можливо, Катерини Зубкової ми також навряд чи щось почуємо, як на цій Олімпіаді про Афінських олімпійців.

Насамкінець, хочеться висловитися щодо вже легендарного залу для фехтування. Якщо поглянути на результати наших плавців, то здається, що практично вирішено проблему з місцем для залу - потрібно просто знести, схоже, непотрібний нам басейн. Але, оцінивши проблему з іншого боку, можна з жалем сказати, що зносити нам немає чого, адже з басейном ситуація в нас приблизно така ж, як і з залом для фехтування.

uaSport.net